Заборона безкоштовних пластикових пакетів в Україні

Заборона безкоштовних пластикових пакетів в Україні

10/Декабрь/2021(Пт) |

Звичні безкоштовні поліетиленові пакети з 10 грудня мають зникнути з торговельних закладів

З 10 грудня в Україні набирає чинності закон, який забороняє поширення у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та сфері послуг надтонких та тонких пластикових пакетів. Тимчасово в обігу до 1 січня 2023 року залишаться лише надтонкі пакети, які є первинною упаковкою для риби, м'ясопродуктів та сипучих продуктів. Пакети з товстішого пластику можна буде тільки продавати, але не роздавати безкоштовно. При цьому їхня ціна встановлюватиме уряд.
 
Пластик: хто не зміниться, той платить
Законодавець надав час на пристосування до нових правил. Якщо протягом наступних трьох місяців хтось своїх звичок не змінить, то, починаючи з березня, за порушення заборони доведеться розплачуватися: закон передбачає введення штрафів від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення протягом трьох років - від 1000 до 2000. Безоплатне поширення дозволених для використання пластикових пакетів каратиметься штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення - від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів (один такий мінімум дорівнює перерахунку приблизно 38 євро. - Ред.).
 
Відповідальність за утилізацію використаних пластикових пакетів покладається на торгові установи, послуги та громадське харчування. З початку дії заборони вони повинні їх утилізувати власним коштом.
 
Українська влада сподівається, що таке обмеження використання пакетів допоможе знизити обсяги пластикового сміття в Україні. Як стверджують автори закону, щороку середньостатистичний мешканець країн Євросоюзу в середньому споживає до 90 поліетиленових пакетів, водночас кожен українець – близько 500. І лише шість відсотків із них надходять на переробку.
 
Супермаркети переорієнтуються, продавці на ринках розгублені
На першому етапі обмеження обігу пластикових пакетів торкнеться, перш за все, торгових мереж та магазинів, де продукти та товари часто пакували у безкоштовні для покупців надтонкі пакети. "Ми вже почали вилучати безкоштовні пакети з торговельного залу", - сказала у розмові з DW менеджер супермаркету однієї з великих київських торгових мереж Олена Кайдашова. Водночас вона не приховує свого невдоволення: "У нас немає закону про поводження з відходами, і тому державі легше заборонити пластикові пакети, ніж підвищувати культуру споживання та переробки".
 
У свою чергу продавці на сільськогосподарських ярмарках столиці України розгублені. Багато хто не знає, чим тепер замінити так звані "маєчки", як торговці називають надтонкі пластикові пакети невеликого розміру з ручками. Вони скаржаться на брак інформації та підтримки з боку держави. "Чув по телевізору, що нам пропонуватимуть перейти на біорозкладні пакети. Але "мийка" коштує 30 копійок, а такий же біорозкладний пакет - цілу гривню", - пояснив DW фермер із Черкаської області, який привіз свій товар на один з ярмарків у Києві . Продавці молочних виробів та засолених овочів кажуть, що переконуватимуть покупців приносити власний посуд.
 
Виробники пластику готуються до змін
Чи постраждають від законодавчих нововведень виробники пластику? Директор компанії з виробництва пластикових пакетів "Чернігів Пекедж" Олена Калініченко каже, що збитки зазнають не всі. "Технологія нашого підприємства дозволяє виробляти і пластикові, і пакети, що біорозкладаються. Ми можемо хоч завтра переорієнтувати своє виробництво", - стверджує Калініченко.
 
Заборона пластикових пакетів – лише перший крок до культури поводження з відходами та циркулярної економіки в Україні, вважають екологи. Автори закону про обмеження обігу пластикових пакетів зазначили, що їхньою мотивацією було наближення України до європейських норм споживання полімерів. "Чернігів Пекедж" є одним із трьох підприємств в Україні, сертифікованих за європейськими стандартами. Це підприємство виробляє біорозкладається упаковку з непридатної для приготування органічної сировини. За словами Калініченка, останні три роки її підприємство робить пакети із кукурудзяного крохмалю з домішками мономірних сполук.
 
Але навіть такі пакети не розкладатимуться самі собою, і їх потрібно компостувати, а не просто викидати на сміття, нагадує Калініченко. Звичайний викинутий на смітник поліетиленовий пакет розкладатиметься в природі ті ж сотні років, що й біорозкладний. Біорозкладний пакет може за півроку розкластися на безпечну для довкілля субстанцію тільки в тому випадку, якщо його закопати в землю для компостування. Тих, хто користуватиметься не біорозкладними, а дозволеними полімерними пластиковими пакетами з товстими стінками, Калиниченко закликає дотримуватися трьох правил: якщо можеш – не використовуй, якщо використовуєш – користуйся поки не порветься, а потім відсортуй та здай на переробку.
 
Перший крок до культури поводження з відходами та циркулярної економіки
Київська станція з прийому вторинної сировини громадської організації "Україна без сміття" безкоштовно приймає на переробку 45 видів неорганічних побутових відходів. Серед них - поліетиленові пакети, що скеровуються на переробні підприємства, які досі змушені купувати відходи за кордоном для завантаження своїх потужностей. "Ми за те, щоб максимально скоротити використання поліетиленових пакетів. Багаторазова тара, що переробляється, і біорозкладні пакети - ось альтернатива, яка вже доступна", - сказала DW менеджер з комунікацій цієї організації Ганна Яблучна.
 
Еколог із Харкова, голова Центру громадських та медійних ініціатив Ганна Прокаєва попередила, що лише один вид біорозкладних пакетів – з маркуванням OK Compost Home – придатний для домашнього компостування. Водночас, біорозкладні пакети OK Compost Industrial можуть бути безпечно утилізовані тільки на спеціальних заводах, яких в Україні ще немає. "Заборона безкоштовних тонких пакетів і введення біорозкладаних - це лише початок. Сподіваюся, український споживач, який звик до бездумного споживання пластику, менше купуватиме пакетів, коли вони стануть повністю платними. Але це лише перший крок до культури поводження з відходами та циркулярної економіки", - сказала Прокаєва.